- доколювати
- —————————————————————————————доко́люватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
доколювати — юю, юєш, недок., доколо/ти, колю/, ко/леш, док., перех. Закінчувати колоти (у 1 3 знач.); колоти до якого небудь строку, межі … Український тлумачний словник
доколювати — люю, Пр. Дорізувати порося … Словник лемківскої говірки
доколоти — див. доколювати … Український тлумачний словник
доколювання — я, с. Дія за знач. доколювати … Український тлумачний словник
доколоти — колю, Пр. Див. доколювати. Мусів єм доколоти тото паця … Словник лемківскої говірки